10 фактів про верхні Митрополичі сади

➡️ 1. Мало хто знає, що коли святий Йоан Павло ІІ відвідав Україну у червні 2001 року, то проживав у греко-католицьких Митрополичих палатах Святоюрського комплексу та молився у каплиці комплексу, яка виходить у Митрополичі сади.

➡️ 2. Сади були одним із улюблених місць Митрополита Андрея Шептицького, який часто проводив там свій час у молитві.

➡️ 3. Ще один факт, який пов'язує Митрополита Андрея із садами є те, що саме за його настанови в нижній частині садів було висаджено фруктові дерева, плоди яких віддавали дітям із сиротинців.

➡️ 4. Наприкінці 90-х Собор Юра був внесений до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО, разом з історичним центром Львова. Архітектурний комплекс храму включає в себе не лише собор та дзвіницю, а й Митрополичі палати, мури, Митрополичі сади та споруди капітули. ➡️ 5. Під час перебування України у складі Радянськго Союзу на території Митрополичих садів знаходилися три радіовежі. Такі вежі зводились по всій Україні. Їхня функція була – глушити голос вільних радіостанцій: «Голос Америки», радіо «Свобода», BBC, які робили великий інформаційний тиск на Радянський Союз. ➡️ 6. За однією з версій істориків, у кінці 13 століття король Лев заклав на місці, де тепер знаходиться Святоюрський комплекс, дерев’яний храм, присвячений святому Юрієві. На цій території також була і є печера, де колись жили ченці. ➡️ 7. Ще однією цікавинкою відновлених Митрополичих садів є "живий лабіринт", який стане чудовим місцем для читання, роздумів та молитви наших гостей. ➡️ 8. Після "Псевдособору" 1946 року Собор, Митрополичі палати та верхня частина Митрополичих садів були віддані радянською владою Православній Церкві Московського Патріархату. В серпні 1990 Собор Св. Юра був повернутий щойно легалізованій Українській Греко Католицькій Церкві. ➡️ 9. Під час визвольної війни 1648—1657 року, гетьманські загони Богдана Хмельницького отаборилися під Святоюрською горою на просторих передмістях і ланах, що належали монастиреві. Сам Хмельницький квартирував у монастирі. ➡️10. Цікавим фактом є те, що на «Панорамі Львова» (1786) А. Пріскнера, чітко показано розпланування восьмиквадрового нижнього саду з фонтанами посередині.